|
УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В КАЗАХСТАНІ |
|
|
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В КАЗАХСТАНІ |
|
|
|
|
|
|
27 травня в празник Зіслання Святого Духа в греко-католицькій парафії Покрова Пресвятої Богородиці в Караганді відбулося подвійне свято. Цього дня десять наймолодших парафіян після річної щонедільної підготовки приступили до Урочистого Святого Причастя.
Напередодні перед Великою Вечірнею всі діти одягнені в українські вишиті сорочки прийшли до храму на першу в своєму житті сповідь. Щоб підтримати їх на дусі, прийшли їхні батьки, хресні, дідусі та бабусі. Діти дуже хвилювалися, але не зважаючи на це сміливо приступал до святої тайни, щоб отримати прощення за свої дитячі проступки від Небесного Отця, багатого в милосердя.
Протягом цілого навчального року, щонеділі після служби с. Анастасія Балінська, СНДМ готувала дітей до святої сповіді та святого причастя. Діти вивчали Божі заповіді, молитви, вчилися співати церковні пісні. А хлопці, яких в цьому році було тільки двоє, вже від кількох тижнів прислуговують під час недільних богослужень у храмі.
В неділю перед початком Божественної літургії, яку відслужив настоятель храму о. Василій Говера, діти повторили відречення диявола, яке в їхньому імені колись промовляли їхні хресні батьки, по чому відновили свої хресні приречення служити Христові та з запаленими свічками процесійно увійшли до храму.
Цього дня храм, прикрашений за традицією зеленими гілками та застелений травою, був переповнений людьми.
У своїй проповіді отець Василій закликав усіх вірних до усильної молитви в ці дні до святого Духа з проханням, щоб укріпив їхню віри та давав мужність до свідчення Христа, за прикладом апостолів, які просвічені зшестям Святого Духа мужньо вирушили на місію голошення Доброї Новини по цілому світі. В особливий спосіб ці слова були скеровані до дітей, які в цей день вперше стали причасниками Святого Тіла та Крові Господа Нашого Ісуса Христа.
Після Божественної Літургії щасливі діти подякували священикам та сестрам за підготовку до святих тайн. Цей день на довго залишиться в памяті багатьох наших парафіян. Прес-служба УГКЦ в Казахстані |
В 1997 році Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв оголосив 31 травня днем пам’яті жертв політичних репресій. Тому вже протягом десяти років по всьому Казахстані відбуваються траурні мітинги та поминальні богослужіння по всіх, хто безвинно загинув в часі сталінських репресій. Для Казахстану цей день став особливо пам’ятним, адже радянська тоталітарна система вибрала Казахстан для знищення сотень тисяч невинно засуджених людей. На території Казахстану знаходилося 22 концентраційних таборів, через які пройшло кілька мільйонів громадян країни рад. У страшних кліматичних умовах, без будь-яких засобів до життя, від важкої фізичної праці люди вмирали сотнями. Далеко по цілому світі стали відомі такі страшні табори смерті, як Карлаг, Кенгір, Алжир, Балхаш і тд. Цього дня 31 травня 2007 року в с. Малинівка президентом Казахстану Назарбаєвим був відкритий музей пам’яті, на місці де колись знаходився сумно відомий табір Алжир, назва якого означала (Акмолинский лагерь жен изменников Родины). В цих таборах смерті знаходилася велика кількість і наших співвітчизників, кількість яких була досить значною. Так наприклад у Кенгірі на 20.000 в’язнів понад 9.000 були українцями. Українська громада Казахстану вже традиційно взяла участь в траурному мітингу та поминальних богослужіннях на місцях, де колись знаходилися табори. Українці Караганди, більшість яких відбували самі ув’язнення в цих, чи інших таборах Казахстану відвідали в ці дні два кладовища: в Спаську та Долінці. В Спаську, 30 км від Караганди знаходився табір строгого режиму, де було багато політичних в’язнів та військово інтернованих. Прямо посеред степу, де знаходяться братські могили тисяч замордованих, та померлих від виснажливої праці та голоду в’язнів представники різних народів поставили пам’ятні знаки. Географія полонених була дуже обширною. Тут встановили пам’ятники своїм співвітчизникам німці, японці, італійці, угорці, українці, поляки, вірмени, фіни, румуни, киргизи, литовці, росіяни, казахи, і це звичайно далеко не увесь національний спектр в’язнів Карлагу. Українська громада разом зі своїм настоятелем о. Василем Говерою прийняла участь у мітингу, на якому виступив заступник голови обласної адміністрації. Виступали також представники дипломатичного корпусу, посол Польщі, посол Киргизії, а також голова українського товариства. У мітингу прийняла участь також делегація українського Посольства в Казахстані. Після мітингу представники релігійних громад провели поминальне богослужіння. В ній прийняли участь імам, від центральної мечеті Караганди, священики Руської Православної Церкви, а також представники Римо-Католицької та Греко-Католицької Церков. Після завершення офіційного мітингу, о. Василь Говера разом з українською громадою та з представниками українського посольства відслужив панахиду біля пам’ятника українцям, які загинули в таборах Карлагу. Цього ж дня о. Олег Пігій, сотрудник греко-католицької парафії в Караганді разом з групою українців прийняв участь у мітингу та панахиді в Долінці на мамочкиному цвинтарі, де ховали жінок та дітей, які померли в таборі. На цьому цвинтарі в 2005 році українська громада встановила пам’ятний знак всім українцям, які загинули в цьому таборі, а також пам’ятник був споруджений в пам'ять блаженного отця Олексія Зарицкого, який в 1963 році помер в табірному шпиталі Долінки. В цей день всі звертались до Господа з проханням, щоб ніколи не повторилася трагічна історія минулого століття. Нехай буде вічна пам'ять всім, хто склав своє життя в далеких казахських степах. Прес-служба УГКЦ в Казахстані
|
|
ПЕРШІ СВЯЧЕННЯ В КАЗАХСТАНІ. 29 жовтня в Караганді відбулася небуденна подія. Вперше в історії Греко-Католицької Церкви в Казахстані після розпаду Радянського Союзу відбулися дияконські свячення. В далекій Караганді до 1983 року жив підпільний греко-католицький єпископ Олександр Хіра, який висвячував священиків та єпископів. Але все це робилось звичайно підпільно та скрито. Після виходу Греко-Католицької Церкви з підпілля до душпастирської праці в Казахстан приїжджали священики з України. Починаючи з 1997 року в Караганді розпочинається стабільна та постійна душпастирська опіка над греко-католиками, які опинилися внаслідок сталінських репресій в Казахстані. Тут в парафії Покрова Пресвятої Богородиці зродилось перше покликання до священичого стану. Почув Божий поклик Іван Чижик. Після багаторічного навчання спочатку в римо-католицькій семінарії в Караганді, а останній рік в духовній семінарії в Дрогобичі Іван Чижик отримав дияконське рукоположення в своїй рідній парафії. В зв’язку із тим, що греко-католики в Казахстані не мають свого єпископа Апостольському Делегату для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії прийшлося запрошувати єпископа з іншої країни. Після багатомісячних пошуків на прохання о. Василія Говери відкликнувся владика Ян Баб’як, єпарх Пряшівський зі Словаччини. Греко-Католицька Церква на Словаччині також пережила ліквідацію та відсутність протягом довшого часу свого єпископа. Тому для уділення свячень в Словаччину приїжджав єпископ з бувшої Югославії, з Крижевецької єпархії. Тому наша ситуація для владики була досить зрозумілою і владика Ян довго не думав, щоб погодитися приїхати до Казахстану. Хоча для цього владиці прийшлося подолати багато тисяч кілометрів та пересідати на різні літаки, щоб зі Словаччини летіти спочатку до Відня, потім до Москви, а звідти вже до Казахстану. Владика з великою радістю відвідав Казахстан, адже це був його другий візит в цю країну. Вперше владика Ян відвідав Казахстан в 1992 році, коли ще будучи священиком перебував на студіях у Римі та дізнавшись про те, що в Караганді є багато українців греко-католиків які не мають свого священика, приїхав на канікулах на місяць в Казахстан, щоб послужити вірним. Для владики було глибоким переживанням зустрітися з багатьма людьми, яких він хрестив, вінчав та сповідав після 14 років. В неділю 29 жовтня храм Покрова Пресвятої Богородиці наповнився вірними, які прийшли, щоб стати свідками небувалої ще тут події. На початку Божественної Літургії владика Ян уділив нижчі свячення, а після освячення святих дарів уділив таїнства дияконських свячень для Івана Чижика. В Літургії прийняли участь також Архиєпископ Карагандинський Римо-Католицької Церкви Ян Павло Ленга та єпископ помічник Карагандинський Атаназій Шнайдер, а також священики візантійського та латинського обрядів. Диякон Іван Чижик перший громадянин Казахстану, який буде служити в цій країні для греко-католиків. Надіємося, що за його прикладом зродяться на цій страждальній землі ще інші покликання до священичого стану. Прес-служба Греко-Католицької Церкви в Казахстані |
|
|
ПОДІЇ З ЖИТТЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В КАЗАХСТАНІ В останні роки дякуючи жертовній праці священиків та сестер розвивається душпастирство серед греко-католиків Казахстану. В Радянський період Казахстан став місцем заслання для тисяч українців греко-католиків. На сьогоднішній день українська діаспора в Казахстані налічує понад 537.000 осіб. Частина з них це власне виселенці із Західної України, які традиційно виявляють свою приналежність до Греко-Католицької Церкви. В радянський час в Казахстані діяли підпільні греко-католицькі священики, діяльність яких звичайно не могла охопити усіх вірних, тому більшість із них були позбавлені майже 50 років духовної опіки. Тільки з приходом незалежності в Казахстан з’являється можливість вільно визнавати свою приналежність до Греко-Католицької Церкви. В 1993 році була зареєстрована перша греко-католицька парафія Покрова Пресвятої Богородиці в Караганді. В 1996 році владика Василій Медвіт був назначений Апостольським Візитатором для вірних УГКЦ в Казахстані та Середній Азії. Таким чином розпочалася новітня історія Греко-Католицької Церкви в цьому регіоні екс-Радянського Союзу. До Казахстану починають приїжджати священики та сестри. З часом виникають нові парафії. Починають будуватися каплиці та храми. Сьогодні в Казахстані існує чотири зареєстрованих парафій та п’ять спільнот, які обслуговують семеро священиків. Існують дві спільноти сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в яких працюють шестеро сестер. В семінаріях навчаються четверо семінаристів з Казахстану. |
|
|
ВІДКРИТТЯ ПАМЯТНИКА БЛАЖЕННОМУ СВЯЩЕННОМУЧЕНИКУ ОТЦЮ ОЛЕКСІЮ ЗАРИЦЬКОМУ 15 вересня в с. Долінка, Карагандинської області на „Маминому цвинтарі” був освячений пам’ятник українцям, які загинули в таборах Карлагу. В часи сталінського режиму в Долінці знаходилося Головне Управління таборів Карлагу. У в’язничній лікарні Долінки 30 жовтня 1963 року помер Блаженний священномученик отець Олексій Зарицький, в зв’язку із цим цей пам’ятник став також символічним знаком пам’яті блаженному отцю Олексію. Пам’ятник освятив о. Василій Говера, Апостольський Делегат для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії разом з іншими священиками, які працюють в Казахстані. У відкритті пам’ятника прийняли участь Магістр Іван Буртик, Голова Ради Оборони і Допомоги українцям Українського Конгресового Комітету Америки та журналіст Петро Палюх, які прибули в Казахстан зі Сполучених Штатів. Вітальні слова до громади також мали Голова Асоціації „Українці Казахстану” Михайло Парипса та голова українського товариства імені Тараса Шевченка „Рідне слово” Мирослав Зеленяк. Пам’ятник був споруджений за кошти відділу Самопомочі Філадельфії США. |
|
|
ОСВЯЧЕННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ХРАМУ ПОКРОВА
ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В КАРАГАНДІ 23 вересня 2001 року в Астані Святіший Отець Іван Павло II, під час свого офіційного візиту до Казахстану, освятив краєугольний камінь для будівництво нового греко-католицького храму в Караганді. 9 серпня 2002 року Блаженніший Любомир Гузар, Глава Української Греко-Католицької Церкви перебуваючи з візитом у Казахстані освятив місце під будову нового храму поруч із діючою каплицею, яку в 1996 році подарувала для української громади німецька благодійна організація „Реновабіс”. З 2002 по 2005 рік продовжувалося будівництво храму. В неділю 18 вересня 2005 року в Караганді відбулося освячення новозбудованого храму Покрова Пресвятої Богородиці. Чин освячення храму та Божественну Літургію очолив офіційний Делегат Глави Української Греко-Католицької Церкви Владика Василій Семенюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. В освяченні та літургії прийняв участь Сирійський Патріарх Антіохії Блаженніший Ігнатій Муса I Кардинал Дауд, Префект Конгрегації Східних Церков, якого супроводжував отець Христофор Ніткевич. Кардинал прочитав молитву арамейською мовою (мовою, якою розмовляв Христос в часі свого земного життя), та виголосив проповідь. В освяченні прийняли участь також всі ієрархи Римо-Католицької Церкви в Казахстані: Митрополит Астанинський Архієпископ Томаш Пета, Архієпископ Карагандинський Ян Павло Ленга, єпископ Алматинський Генрих Теофіл Хованець, Апостольський Адміністратор Атирау отець прелат Януш Калета. На освячення храму приїхав також представник Архиєпархії в Кельн (Німеччина) о. Йоганнес Берш, який подарував до нового храму грецьку дарохранительницю. З Росії прибув представник єпископа Йосифа Верта, ординарія для греко-католиків у Російській Федерації, о. Іван Лега, настоятель із Нижневартовська. Радість освячення нового храму прийшли розділити римо-католицькі та греко-католицькі священики та сестри-монахині. Владику Василія супроводжували священики з Тернополя о. Митрат Андрій-Іван Говера, настоятель кафедрального собору та о. Орест Павліський. Привітати греко-католицьку громаду з відкриттям нового храму прийшли представники державної влади: акім (губернатор) Карагандинської області Камалтин Ескендерович Мухамеджанов, заступник акіма області Єрали Тугжанов та акім міста Караганди Юрій Михайлович Литвинов. Зі щирими словами привітання звернувся представник українського дипломатичного корпусу Перший Секретар Посольства України в Республіці Казахстан Анатолій Юзефович Чабан. Від імені української діаспори з Америки, та від Українського Конгресового Комітету Америки слова привітання виголосив магістр Іван Буртик. Вітаючи громаду з храмом владика Василій подарував для церкви ікону Зарваницької Богородиці та офіційну грамоту від Блаженнішого Любомира з нагоди освячення нової святині. В цей день духовенство та представники влади привітали Блаженнішого Ігнатія Мусу Дауда з ювілеєм. Адже власне 18 вересня йому виповнилося 75 років. Настоятель храму о. Василій Говера від Греко-Католицької Церкви в Казахстані подарував Патріарху різьблену статую Воскреслого Христа, яку виконав український митець Петро Сніщук, який живе в Караганді. На закінчення літургії Кардинал Ігнатій Муса Дауд в імені Конгрегації Східних Церков нагородив Апостольського Делегата о. Василія Говеру митрою, номінувавши його митрофорним протоієреєм. Після літургії парафіяни та гості мали можливість підкріпитися смачним узбецьким пловом. |
|
|
ЗАКЛАДЕННЯ КАМЕНЯ ПІД БУДОВУ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ХРАМУ В САТПАЄВІ 20 вересня 2005 року владика Василій Семенюк разом з Апостольським Делегатом о. Василієм Говерою, о. Митратом Андрієм-Іваном Говерою та о. Орестом Павліським вирушили до Сатпаєва. Місто Сатпаєв знаходиться на відстані 550 км від Караганди, та в 30 кілометрах від Жезказгану. Власне тут знаходився горезвісний табір Степлаг, який носив назву Кенгір, в якому в 1954 році було жорстоко придушене танками мирне повстання політичних в’язнів. О 17.00 в Сатпаєві розпочався чин освячення місця під будову храму та закладення каменя у фундамент нової святині. Численні парафіяни з Сатпаєва та Жезказгану на чолі з настоятелем греко-католицької парафії Св. пророка Іллі о. Романом Заміховським прибули на богослужіння. Привітати греко-католицьку громаду Сатпаєва з початком будівництва храму прийшли акім Сатпаєва Канат Султанович Балмагамбетов, імам з місцевої мечеті, настоятель православного храму в Жезказгані та голова українського культурного центру Сатпаєва Роман Бурда. 21 вересня в празник Різдва Пресвятої Богородиці владика Василій Семенюк у співслужінні священиків відправив Божественну літургію у тимчасовій каплиці та привітав парафіян зі святом. Прес-служба УГКЦ в Казахстані |
|
|
ВЕЛИКОПОСНІ РЕКОЛЕКЦІЇ ДЛЯ МОЛОДІ В
КАРАГАНДІ Протягом трьох днів з 30 березня по 1 квітня в парафії Покрова Пресвятої Богородиці в Караганді проходили духовні вправи для молоді, які провадив сотрудник римо-католицького кафедрального собору о. Андрій Щенсний. В п’ятницю та суботу після вечірніх богослужінь отець Андрій давав духовну науку, в якій пробував пояснити для молоді чим властиво є християнство і ким є Христос для кожного віруючого. Молоді люди уважно слухали проповідника. Реколекції закінчилися у Квітну неділю. Після святкової Божественної літургії була проведена остання духовна вправа, після чого відбувся День Молоді. Протягом кількох годин молодь парафії, розділена на групи змагалась у кращому знанні Святого Письма, приймаючи участь в біблійній вікторині, показували пантоміму на основі біблійних текстів, дискутували над позитивами та негативами розвитку високих технологій в світі та їх вплив на людину. Писали вірші, малювали та виводили формули, стараючись на різні способи представити чим є Церква. Час пролетів непомітно і молодь була задоволена проведеними реколекціями та Днем Молоді. Цей день 1 квітня в парафії Покрова Пресвятої Богородиці був особливим і для всієї громади. Троє дівчат після кількамісячного приготування до першої сповіді вперше приступили до Святих Тайн. Також після богослужіння отці та парафіяни сердечно привітали свого настоятеля о. Василя Говеру, який в ці дні відзначає 10-ти річчя свого приїзду на душпастирську працю до Казахстану. Прес-служба УГКЦ в Казахстані |
|
|
Зустріч греко-католицьких священиків Казахстану 26-27 березня в Караганді відбулася чергова зустріч греко-католицьких душпастирів Казахстану. В ній прийняли участь п’ять священиків та один диякон. Зустріч пройшла під головуванням Апостольського Делегата для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії отця Василія Говери. Перший день зустрічі мав молитовний характер. Для цього був запрошений отець Андрій Щенсний з римо-католицької парафії в Караганді, який провів кілька духовних конференцій. Душпастирі, які знаходяться на відстані сотень кілометрів мали можливість спільно помолитися, набратися духовних сил для подальшої праці у своїх парафіях. Наступного дня відбулася робоча зустріч, на якій були обговорені актуальні справи душпастирства серед греко-католиків в Казахстані. На ній кожен священик розповів про свою парафію, про проблеми та труднощі, з якими його приходиться зустрічатися в своєму душпастирстві, а також про успіхи в праці та перспективи розвитку. Були обговорені між іншим наступні питання: завершення оформлення офіційного Інтернет-сайту Греко-Католицької Церкви в Казахстані, будова храмів в Астані та Сатпаєві, участь молоді з Казахстану в Патріаршому Соборі в Києві, проща родин до Зарваниці, відкриття нових душпастирських місць. Ця зустріч була особливо важлива, так як в останній час змінилися деякі священики, тому для декого це була перша зустріч всіх душпастирів Казахстану. На зустрічі священиків побувала також Генеральна Настоятелька Сестер Служебниць з Риму с. Дженес Солюк, яка в ці дні перебуває на візитації в Казахстані. В зв’язку із тим, що для багатьох священиків є досить важко жити далеко від інших, для їх духовного добра та підтримки було прийнято рішення робити такі зустрічі що три місяці. Прес-служба УГКЦ в Казахстані |
|
|
ОСВЯЧЕННЯ ЗЕМЛІ ПІД БУДОВУ ХРАМУ В АСТАНІ 10 квітня 2005 року в столиці Казахстану Астані відбулося посвячення місця під будову греко-католицького храму. В цей день в каплиці греко-католицької парафії Св. Обручника Йосифа, яка знаходиться у підвальному приміщенні римо-католицького кафедрального собору, була відслужена урочиста Божественна Літургія, яку очолив Апостольський Делегат для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії отець протоієрей Василій Говера. Літургію співслужили о. Ростислав-Роман Малярчук, настоятель астанинської парафії та о. Роман Заміховський, адміністратор греко-католицької парафії м. Сатпаєва. На Святій Літургії був присутній також Апостольський Нунцій в Казахстані та Середній Азії Архиєпископ Йосиф Весоловський. На це свято, щоб підтримати місцеву українську громаду, прибули також гості з Караганди, парафіяни греко-католицької парафії Покрова Пресвятої Богородиці. Після Божественної літургії всі присутні разом з римо-католицькими вірними вирушили процесією до місця будови нового храму. Греко-католицька церква Св. Йосифа буде споруджена недалеко від місцевого римо-католицького костелу, на березі річки Солена Балка. Апостольський Делегат разом з Апостольським Нунцієм та греко-католицькими і латинськими священиками провів чин освячення землі під будову храму. В освяченні взяли участь також Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Казахстан Василь Цибенко та представники Українського Посольства. У заключному слові, яке сказали Апостольський Нунцій та Посол України, прозвучали надія на швидке завершення будівництва, а також підкреслювалося важливе значення даної події для життя української громади столиці Казахстану. В Астану, починаючи з 1999 року приїжджав на регулярні відправи о. Василій Говера з Караганди. В лютому 2002 року в Астану був призначений Адміністратором о. Ростислав-Роман Малярчук. В березні 2003 року греко-католицька парафія в Астані була офіційно зареєстрована. В серпні 2002 року під час свого перебування в Казахстані Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженнійший Патріарх Любомир освятив краєугольний камінь під будову храму в Астані. Від вересня 2003 року в Астані працюють також Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, які допомагають в душпастирській праці. Напевно що, ще кільканадцять років назад не можливо було подумати про таке, але сьогодні це стало дійсністю і надіємося, що невдовзі в новій столиці незалежного Казахстану буде красуватися величний храм, де всі віруючі зможуть прийти, щоб помолитися, відчути свою єдність з далекою Україною, про яку місцеві українці не забувають. Прес-служба УГКЦ в Казахстані |
|
|
ОСВЯЧЕННЯ ХРЕСТА НА ЦЕРКВУ В КАЗАХСТАНІ |
|
